ГЕДЕОНИ

Ольга Пухальська

Бог до праці, до служіння кличе всіх своїх дітей.
Гедеонів посилає з благовістям до людей.
В гедеонівських служіннях не бракує перешкод:
Не так Божу, як батьківську, має віру наш народ.

Гедеонів зустрічають з упередженням не раз,
Кажуть так: «Чужої віри тут прийшли навчати нас!»
То військове керівництво «захища» солдат від нас,
То поради духівництва перекриють доступ в клас,

То в лікарні спокій хворим хтось занадто «береже». -
«Ви – безбожники! – сваряться, - вийдіть звідси і то вже!»
На півслові ворог лютий благовістя обрива,
Йому дуже неспокійно з Гедеонами бува.

Ворог знає, що будемо Боже сіяти зерно,
Тому ставить перешкоди, щоб посіву не було.
А ми знаєм: по молитвах його задум упаде,
Слово ж Боже переможно йшло в народ і йти буде!

Ми Господнє запитання прийняли немов наказ.
– «Я, кого пошлю?», – Він мовив.
«Хто, – спитав, – піде для нас?»
Взувши ноги у готовність Євангеліє звіщать,
«Ось ми, нас пошли», - сказали.
І Господь злив благодать.

Йдуть у наступ Гедеони, хоч чисельність їх мала.
Боже Слово – наша зброя проти темряви і зла.
Чути в спротиві ричання, видно рій ворожих стріл,
Та є й сльози покаяння тих, хто з Господом зустрівсь.

А оце – вже перемога! Ні, не наша. Хто ми є?
Ми лише знаряддя в Бога, перемогу Він дає.
Ми самі так часто просим: «В нас відвагу розбуди,
Дай нам мудрості, дай сили, попереду нас іди».

Як овечки між вовками почуваємось не раз.
«Будьте мудрі, наче змії!» – Божий чуємо наказ.
Ми є воїни Христові. Ось сурма нас кличе знов,
І стаєм під Божий прапор. Прапор цей – Його любов.

Юні, старші, а чи літні перед нами слухачі,
Ми до кожного з любов’ю добираємо ключі.
Щоб здорову, чисту думку у серцях їх розбудить,
На призначеному місці гедіонівець стоїть.

Це служіння – то від Бога нагорода є для нас,
Сам Господь благословляє нашу працю повсякчас.
Своїм Словом, Своїм Духом наші сповнює уста.
Не одне камінне серце вже відкрилось для Христа!

Встановлено тег:
Вірші